Гуманітарний відділ Виконавчого комітету Миронівської міської ради Миронівського району Київської області

Рада ухвалила новий закон про середню освіту – що він змінює

Верховна Рада ухвалила закон “Про повну загальну середню освіту”.

За відповідне рішення 16 січня проголосували 327 нардепів.

Які зміни впроваджує закон:

Для учнів

  • встановлює принципи дитиноцентризму та педагогіки партнерства на законодавчому рівні;
  • надає державні гарантії рівного доступу до якісної освіти: територіально наближеної, інклюзивної та з безконкурсним зарахуванням до початкової школи;
                               
     
  • діти на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах;
  • забезпечує можливості для індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
                    

    Уточнення МОН. Цей механізм дозволить учням будувати своє навчання. Це важливо для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, хто додатково поглиблено вчиться поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

    Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

    Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто двічі на рік).

  • додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів;
                  

    Уточнення МОН. Закон відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

  • встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти;
  • встановлює обов’язковий порядок утворення інклюзивних та/або спеціальних класів у разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами, а також інклюзивного навчання таких дітей (для організації якого облаштовуються ресурсні кімнати та медіатеки);
  • визначає адаптаційні цикли освітнього процесу: адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання), адаптаційний (5-6 роки навчання), профільно-адаптаційний (10 рік навчання), особливості організації яких враховують вікові, психологічні та інші особливості учнів та є більш лояльними до них;
                      
  • запроваджує можливість створювати у початковій школі різновікові з’єднані класи;
  • право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси);
  • розширює доступ дітей з національних меншин та корінних народів до вивчення державної мови та, водночас, гарантує умови навчання рідною мовою;
  • Уточнення МОН. Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

    Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

    Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

    Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

  • материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
  • Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

  • посилює вплив учнівського самоврядування;
                   

    Уточнення МОН:

    1. чіткі повноваження учнівського самоврядування;

    2. право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;

    3. право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

  • гарантує незалежне оцінювання результатів навчання та визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти;
                   

    Для педагогів

запроваджує педагогічну інтернатуру для молодого вчителя;
               
Уточнення МОН. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

  • надає можливість залучати асистентів учителя та дитини в інклюзивних класах;
  • гарантує створення умов для реалізації академічної свободи, що визначено одним із обов’язків керівника закладу. Учитель, який має бажання викладати предмет за індивідуально розробленою програмою, відтепер матиме гарантовану законом можливість реалізувати свої ідеї;
                 

    Уточнення МОН. Педагогічна автономія вчителя у:

    1. створенні програм;

    2. розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);

    3. підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

  • встановлює гарантії збереження рівня заробітної плати педагогічних працівників, а також вперше передбачає доплати, зокрема, за завідування кабінетами інформатики, ресурсними кімнатами та спортивними залами, та визначає можливість отримувати інші, окрім визначених, види доплат, встановлених засновником закладу освіти;
  • більше доплат для вчителів;
                 

    Уточнення МОН. Закон передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

  • визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, а також права і обов’язки, яких набувають учителі у разі успішного проходження сертифікації;
  • встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів;
  • передбачає створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників з метою створення умов для підвищення їхньої педагогічної майстерності.
  • Для батьків

  • надає державні гарантії здобуття учнями освіти у безпечному освітньому середовищі, зокрема:
  • а) встановлює вимогу до вчителя щодо володіння навичками домедичної допомоги;

    б) встановлює обов’язок директора школи створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки;

    в) встановлює, що не можуть працювати в закладі освіти або залучатися до участі в освітньому процесі особи, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканості дитини або у присутності дитини чи з використанням дитини.

  • встановлює право батьків супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час освітнього процесу: бути асистентом учня за умови проходження відповідної підготовки;
  • забороняє вимагати з батьків кошти на реалізацію державного стандарту, освітніх програм у державних та комунальних закладах за рахунок батьків, а також гарантує отримання вільного доступу до інформації про механізми та джерела фінансування закладів освіти;
  • надає батьківському самоврядуванню право звернутися до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти щодо проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.
  • Для керівників та засновників закладів

  • визначає чітку і прозору процедуру конкурсного відбору на посаду директора закладу освіти та розподіл повноважень між засновниками та місцевими органами виконавчої влади у сфері освітньої політики;
  • Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами.
  • Уточнення МОН. Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

  • законопроектом гарантовано закладу загальної середньої освіти академічну, кадрову та фінансову автономію (зокрема, формування власної освітньої програми, формування штату працівників, у тому числі з осіб, які мають вищу освіту, самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів тощо);
  • розширено повноваження керівника закладу з питань забезпечення якості освіти, призначення педпрацівників та визначення їх посадових обов’язків;
  • деталізує процедуру інституційного аудиту як одного з механізмів забезпечення якості повної загальної середньої освіти.
  • Окрім того, закон:

  • деталізує та доповнює положення закону “Про освіту” щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу, зокрема зобов’язує дотримуватись академічної доброчесності, встановлюючи види відповідальності за її порушення;
  • посилює роль освітнього омбудсмена в системі органів, що мають захищати права дитини, надає йому інструментарій для дієвого реагування проблемні питання;
  • визначає зовнішню систему забезпечення якості освіти;
  • встановлює нові підходи до системи державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти та наділяє Службу додатковими повноваженнями;
  • директорів шкіл із безстроковими угодами переведуть на 6-річні контракти;
                 

    Уточнення МОН. Відповідно до закону “Про освіту”, директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

    Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

    Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

    Водночас, до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

  • припинення старших шкіл (ІІІ ступінь) в селах і селищах і забезпечення підвезення до опорних шкіл, ліцеїв, професійних ліцеїв чи коледжів;
  • переведення класів з російською мовою навчання на навчання державною мовою тощо.


« повернутися до списку новин