Проєкт психологічної підтримки "ПОРУЧ" (групи психологічної підтримки для підлітків, для батьків, для психологів) - спільний проєкт Міністерства освіти і науки України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО "ВГЦ «Волонтер"

Кожна хороша ініціатива має свій розвиток, тож з 1 червня НПА за підтримки партнерів запускає оновлену лінію психологічної допомоги для всіх, хто постраждав від військових дій і прямо, і опосередковано.

Єдиний номер 0-800-100-102 буде працювати з 10:00 до 20:00 години без вихідних, всі дзвінки будуть тарифікуватися відповідно до планів ваших мобільних операторів.

• Технічне рішення платформи, на якій буде працювати команда наших фахівців, дозволяє надавати консультації у форматі аудіо та відео сесій тривалістю до 50 хвилин.
• Психологи лінії – це досвідчені спеціалісти, члени нашої асоціації, які пройшли спеціальне навчання і працюють за міжнародними стандартами під супервізійною підтримкою та дотриманням етичних стандартів.
• У разі необхідності психологи лінії можуть скеровувати звернення до фахівців відповідних спеціальностей.

Хто може звертатися за допомогою?

Всі, хто відчуває, що йому важливо отримати психологічну консультацію. Наші спеціалісти працюють з широким колом запитів, тому точно будуть корисними!

Ти як? Всеукраїнська програма ментального здоров'я за ініціативи Олени Зеленської

Матеріали для використання в роботі працівниками психологічної служби

На сайті ДНУ «ІМЗО» розміщено «Банк програм для неповнолітніх у конфлікті з законом» (https://www.msp.gov.ua/content/bankprogram-dlya-profilaktiki-socialnogo-siritstva.html)

Міністерство освіти і науки України рекомендує працівникам психологічної служби застосовувати у своїй діяльності методичні рекомендації, орієнтовні циклограми діяльності працівників психологічної служби закладів освіти різних типів, розроблені Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи. Матеріали розміщено на сторінці ДНУ «ІМЗО» (https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichnarobota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychnimaterialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/).

Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні

МОН підготувало лист від 30.05.2022 № 1/5735-22. У ньому надало рекомендації та доручення, спрямовані на запобігання та протидію домашньому насильству.

Закладам освіти рекомендовано розмістити на сайтах та донести в доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, куди звертатися у випадках домашнього насильства:

• до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
• на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;
• до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
• до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного). Щоб донести в доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, куди звертатися у випадках домашнього насильства.

Дитина — свідок насильства — теж постраждалий від домашнього насильства. Якщо у родині, де відбувається домашнє насильство, є діти — не варто тішити себе ілюзіями, що вони нічого не помічають й на них така ситуація ніяк не вплине. Діти все бачать, все відчувають, й нездорові стосунки між батьками можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.

Гра в «ізоляцію». Як адаптуватись до режиму «карантин» - поради психолога

Чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.